ТЕЛЕЦЬ 1, льця, чол., заст. Теля, молодий бичок. Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли, Щоб їм дозволено співати У сінях царських (Тарас Шевченко, II, 1963, 406).
♦ Золотий телець, книжн. — золото, гроші; влада золота, грошей.
ТЕЛЕЦЬ 2, льця, чол. Одне з дванадцяти сузір’їв зодіаку.