ТЕХНІЦИ́ЗМ, у, чол.
1. Надавання надмірного значення зовнішньому, формальному боку справи на шкоду її суті. Часто вона [молодь] або чисто зовнішньо трактує тему, або, захоплюючись техніцизмом, забуває про основне завдання мистецтва — художність (Літературна Україна, 7.XII 1962, 2); Літературний техніцизм.
2. Надмірне захоплення зображенням у художньому творі техніки, процесів виробництва тощо. Представники естетики техніцизму намагаються поставити техніку на місце мистецтва як вирішального чинника у формуванні естетичних смаків і поглядів людей (Радянське літературознавство, З, 1962, 93).