ТЕАТРА́ЛЬНІСТЬ, ності, жін.
1. Сукупність специфічних засобів і прийомів, властивих театрові як особливому виду мистецтва. З Петрицьким на українську сцену знову прийшла святкова театральність. В його декораціях багато сонця і повітря (Вечірній Київ, 6.II 1964, 4);
// Елементи сценічної вистави в чому-небудь. Театральність українського весільного обряду відразу ж впадає у вічі (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 139).
2. Награність, штучність, афектація в чомусь; поведінка, розрахована на зовнішній ефект. Белов легко переборов театральність, став простим і переконливим у грі. Образ [Мічуріна] розвивався, поглиблювався (Олександр Довженко, III, 1960, 139).