СИВІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сивіти. — З-під шолома спливало довге і густе, сивіюче вже волосся на його плечі (Іван Франко, VI, 1951, 58); На поріг виходить жінка.. з короною сивіючого, але ще пишного волосся (Іван Сенченко, Опов., 1959, 76); В задумі стоїть біля лантухів отаманка, поправляючи на шиї важку, вже сивіючу косу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 156); Автомашини з бійцями пронеслися геть, занурюючись у сивіючу сутінь літнього вечора (Іван Ле, Право.., 1957, 111).
СИВІЮЧИЙ
Тлумачення слова