СИТНО. Присл. до ситний 1. Живемо ситно і не горюємо, є в нас корова, масло, кури (Юрій Яновський, II, 1954, 229);
// у знач. присудк. сл. Кажуть — смерть усіх рівняє; кажуть — на тім світі усе навпаки: тут було голодно й холодно, там — ситно й тепло (Панас Мирний, III, 1954, 19).
СИТНО
Тлумачення слова