СИТЬ, і, жін., діал.
1. Жир (див. жир 1). Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м’які, а пальці були налиті ситтю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 96).
2. Ситість. Собаки гладкі, аж качаються од ситі по псарні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 298); — Скільки калійної солі Ми винесли в поле! Попелу, гною, посліду… Напевно, ніколи Не відчувала земля ще Подібної ситі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 134).