СИСТЕМА́ТИК, а, чол.
1. Те саме, що систематизатор;
// рідко. Людина, схильна до бездоганного порядку в усьому. — Я систематик.. Я роблю своє діло помалу, спокійно, холодно (Іван Франко, VII, 1951, 221).
2. Фахівець із систематики (у 2 знач.). Організувався Науково-дослідний інститут в Козлові, з’явились.. ботаніки, морфологи, систематики, агрохіміки, ґрунтознавці (Олександр Довженко, I, 1958, 489); Систематикам було дуже важко знайти місце лишайників в системі рослинного світу (Український ботанічний журнал, XIII, 1, 1956, 15).