СИ́ЩИК, а, чол., рідко. Таємний агент розшукної поліції. На площі звідкись взялося кілька лавок, на яких, ніби для відпочинку, порозсідалися якісь особи.. Це були сищики (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 48); Ім’я Булгаріна — шпигуна й сищика, донощика й жандармського агента в літературі, — було надзвичайно одіозним, викликало ненависть і презирство в літературних колах і просто серед порядних людей (Наука і життя, 4, 1966, 20).
СИЩИК
Тлумачення слова