СИРОВИ́ЦЯ, і, жін., діал.
1. Сириця. Ой бив ти ж мене сировицею (Словник Грінченка).
2. Сироватка (у 1 знач.). [Анна:] Бідна худібка! Я їм трохи сировиці до води долила, випили по дві коновці [коновки] (Іван Франко, IX, 1952, 99).
3. Ґрунтова вода, з якої виварюють сіль.