СИРО́ТОНЬКА, и, чол. і жін., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сирота. — Брате милий, брате-соколоньку, Ти покинув сестру-сиротоньку (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 154); * Образно. Де ж ти взялась, сиротонько, Тополенько мила? (Степан Руданський, Тв., 1959, 89).
СИРОТОНЬКА
Тлумачення слова