СИРОТЛИ́ВО, рідко СИРІТЛИ́ВО. Присл. до сиротливий, сирітливий. Від погляду Лукії Назарівни не приховалось, що син її, притулившись під деревом, стоїть якось сиротливо, не танцює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 157); Пливли сірі низькі хмари, сиротливо стояв сусідній гай, чорний, непривабливий, мовчазний (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 180).
СИРОТЛИВО
Тлумачення слова