СИРОМУ́ДРИЙ, а, е, діал., ірон. Дуже мудрий. — Маєток твій пса варт, коли в тебе нема ґаздині. Який ти межи людьми сиромудрий, а який ти маленький коло моєї Анички (Лесь Мартович, Тв., 1954, 155); — Ти, Завадка, щось мені надто сиромудрий. Аби ти, прошу я вас, не перемудрувався (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 488); — Багато ще ти, сиромудрий, не чув і не бачиш. Воно, правда, ніч та й не видно. Вранці буде видніше (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 358).
СИРОМУДРИЙ
Тлумачення слова