СИРОЇ́Д, а, чол.
1. заст. Людина, що вживає сире м’ясо як їжу.
2. діал. Людоїд. Ти чуєш? Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 235).
СИРОЇ́Д, а, чол.
1. заст. Людина, що вживає сире м’ясо як їжу.
2. діал. Людоїд. Ти чуєш? Ну, я почав йому белендіти про оті всякі чутки про сироїдів (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 235).