СИРОДУТНИЙ

СИРОДУ́ТНИЙ, а, е, мет. Пов’язаний із стародавньою технологією добування заліза способом безпосереднього відновлення залізної руди вуглецем при високій температурі. Із заліза, яке добували [слов’яни Верхнього Подністров’я] з болотної руди сиродутним способом, виготовляли сокири, долота, серпи, ножі, шила, ключі, наконечники списів і стріл та інші речі (Наука і життя, 9, 1964, 43); У майстернях були виявлені залізний шлак, шматки сиродутного заліза (Вісник АН УРСР, 8, 1949, 42);
//  Признач. для добування заліза таким способом. Сиродутна піч; Сиродутний горн.