СИ́РНИК, а, чол. Корж із сиром і приправами, а також пиріжок або млинець із начинкою з сиру. Масу [сиру] викладають на розкачане на листі тісто, розрівнюють, змащують білком, а зверху накладають сітку з тонких шнурків, зроблених з цього ж тіста. Така сітка дуже прикрашає сирник (Українські страви, 1957, 317); Сир із скислого молока використовують.. для вареників і сирників (Вечірній Київ, 21.III 1968, 4).
СИРНИК
Тлумачення слова