СИНИ́ЧНИК, а, чол. Штучне гніздо для синиць у вигляді ящичка з отвором, прикріпленого на високій жердині чина дереві. Діти повісили синичники на яблуньці та на інших деревах (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 118); Настав час створити для їх [птахів] гніздування сприятливі умови. Для цього у певних місцях саду розвішують шпаківні та синичники (Хлібороб України, 1, 1963, 33).
СИНИЧНИК
Тлумачення слова