СИНТОМІЦИ́Н, у, чол. Антибіотик, який застосовується для лікування дизентерії, черевного тифу та інших захворювань. При лікуванні бактеріальної дизентерії широко застосовується синтетичний антибіотик синтоміцин (Мікробіологічний журнал, XVIII, 4, 1956, 21); Одержання синтоміцину розв’язало проблему лікування черевного тифу, при якому раніш не було дійових засобів лікування (Наука і життя, 2, 1955, 13).
СИНТОМІЦИН
Тлумачення слова