СИНТА́ГМА, и, жін., лінгв. Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який виділяється в межах речення як певна синтаксична і інтонаційно-смислова єдність. Синтагма.. — інтонаційно оформлена семантико-синтаксична одиниця мови, яка виділяється (вичленовується) із складу речення (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 153); Всяка прозаїчна мова розчленовується на окремі фрази і дрібніші внутріфразові єдності — синтагми (Радянське літературознавство, 2, 1968, 31).
СИНТАГМА
Тлумачення слова