СИНОВА́, вої, жін., діал. Невістка. На її [тещин] приїзд мати судді сама приготовила .. обід, щоб за ним ще трохи поговорити зі всіма і потім від’їхати, лишаючи сина і синову і внука на опіку другої матері (Осип Маковей, Вибр., 1954, 280); Не переносив [отець Ілакович] синової саме за ті прикмети, яких бракувало його синові (Ірина Вільде, III, 1968, 9).
СИНОВА
Тлумачення слова