СИНОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до синонім. Надійде черга і для словників — тлумачного, етимологічного, синонімічного, історичного і т. ін. (Максим Рильський, III, 1956, 67); Я. Галан глибоко знав і майстерно застосовував синонімічні багатства української мови (Літературна газета, 24.VII 1952, 2);
// Який є синонімом. Вживання сполучника між синонімічними прикметниками може в поезії стимулюватися вимогами ритму (Мовознавство, VII, 1949, 50).
СИНОНІМІЧНИЙ
Тлумачення слова