СИНКОПО́ВАНИЙ, а, е.
1. муз. Побудований на вживанні синкоп, із синкопами. Для них [польських варіантів пісень] характерний .. синкопований ритм, зокрема ритмічна фігура, властива краков’якам, що надав їм танцювального відтінку (Народна творчість та етнографія, 3, 1966, 29); Синкопована мелодія; Синкопована музика.
2. лінгв. Який втратив звук або групу звуків внаслідок синкопи. Синкоповане слово; Синкопована форма.