СИНХРОНІЗА́ТОР, а, чол. Пристрій, який забезпечує синхронізацію певних процесів або роботи механізмів. «Серцем» радіолокаційної станції в синхронізатор — пристрій, який погоджує роботу передавача, приймача й індикатора (Основи радіотехніки, 1957, 210);
// Те, що сприяє синхронізації. Дослідами встановлено, що світло є найсильнішим синхронізатором біологічного ритму (Знання та праця, 12, 1968, 7).
СИНХРОНІЗАТОР
Тлумачення слова