СИНЮШНИЙ

СИНЮ́ШНИЙ, а, е. Синюватий, синій унаслідок зменшення в крові кількості кисню (про шкіру, губи і т. ін.). Він пробурмотів погрози, на адресу свого ворога і стис свої тонкі синюшні губи (Іван Микитенко, II, 1957, 219); Під очима [у Романа Петровича] темні набряклі мішки. І все обличчя у нього якесь підозріло синюшне (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 94); Увійшов бригадир садової бригади, низькорослий чоловік з синюшним нездоровим рум’янцем на щоках, і почав скаржитись на брак якоїсь отрути проти садових шкідників (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 245);
//  Який має шкіру, губи і т. ін. синюватого кольору. Коли когось у селі треба було катувати — за це охоче брався синюшний Октав (Михайло Стельмах, I, 1962, 463).