СИНГАРМОНІ́ЗМ, у, чол., лінгв. У тюркських і деяких інших мовах — уподібнення голосних звуків афіксів голосним звукам кореня-основи. Сингармонізм (чи гармонія голосних) зустрічається переважно в аглютинативних мовах, зокрема в тюркських (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 151).
СИНГАРМОНІЗМ
Тлумачення слова