СИНЕ́КДОХА, и, жін., літ. Один із тропів, для якого характерне вживання назви частини замість цілого, видового поняття замість родового, однини в значенні множини або навпаки. В публіцистичних творах Лесі Українки знайшли широке застосування найрізноманітніші види тропів: від найпростіших — епітета й порівняння, до найскладніших — метафори, метонімії, синекдохи, алегорії (Радянське літературознавство, 4, 1963, 62).
СИНЕКДОХА
Тлумачення слова