СИНАНТРОП

СИНА́НТРОП, а, чол. Викопна людина, що жила в епоху нижнього палеоліту і становить найдавнішу стадію розвитку людини. Люди ашельської епохи [раннього палеоліту] порівняно до пітекантропа були біологічно більш високо організованими і належали до фізичного типу, відомого в науці під назвою синантропа (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 13); До недавнього часу найдревнішими людьми називали пітекантропів, рештки яких знайдені на острові Ява, і синантропів з Китаю (Знання та праця, 5, 1965, 22).