СИМВОЛІЗУВАТИ, Ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Бути символом (у 1 знач.) чого-небудь. Членів одного роду ховали на одному кладовищі, одного поруч з другим, що символізувало продовження родової спільності і в гагробному світі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 34); Космічна ракета символізує нову еру, в яку вступило людство — еру освоєння космосу (Радянська Україна, 15.IV 1961, 1); Цілувати батька в руку — стародавній український звичай, що символізує особливу шану й покору батькові (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 258); Могутня гребля Дніпрогесу символізує лице нашої Радянської України (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 97).
2. Зображати за допомогою символів, символу (у 2 знач.). Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (Українська література, 10 клас, 1957, 17); В українській народній поетичній творчості.. образи сокола, орла завжди символізували силу, мужність, красу, велич (Народна творчість та етнографія, 4, 1964, 43); Поет говорить про дороги, які символізують собою складний життєвий шлях людини (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 75).