СИМПАТЯ́ГА, и, чол. і жін., фам. Симпатична, приємна людина. — А в’язень — милий, симпатяга: втягнеться до нашої роботи… (Яків Качура, II, 1958, 331); — Невже і їй попадеться такий.., хоч поки не п’є — симпатяга чоловік, диша нарозхрист… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 49).
СИМПАТЯГА
Тлумачення слова