СИМБІО́З, у, чол.
1. біол. Форма співжиття організмів різних видів, яка забезпечує їм взаємну вигоду. Взаємно вигідні відносини між тваринами, між тваринами і рослинами вчені називають симбіозом (Вечірній Київ, 12.XII 1957, 4).
2. перен. Вдале поєднання різнорідних елементів. Плідний симбіоз різнонаціональних елементів яскраво позначився, зокрема, у новішому пласті слов’янського музичного фольклору Карпат (Народна творчість та етнографія, 3, 1966, 30); Творчий симбіоз соціології, логіки, філософії, психології й мистецької думки досить яскраво проявляється в ряді нових романів, повістей, новел (Літературна Україна, 16.VIII 1968, 1).