СИЛОВИ́Й, а, е, спец.
1. Який виробляє або передає енергію для виконання відповідних робіт. Слід подбати про забезпечення сільських електростанцій більш потужними трансформаторами і силовими підстанціями (Радянська Україна, 26.VIII 1961, 3); Вже скільки місяців вони розбирають завали, хочуть налагодити силове господарство, щоб хоч сякий-такий ремонтик можна було провадити (Юрій Яновський, I, 1954, 172); Силова установка; Силовий кабель;
// Який перетворює яку-небудь енергію. Для живлення установки електрозварювання струмом потрібний пункт живлення із зварювальним трансформатором, силовим контактором [електромагнітний апарат] (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 89); Цієї ж ночі в машинному залі в люк починали спускати перший силовий трансформатор (Яків Баш, Вибр., 1948, 198).
2. Який використовується для одержання якої-небудь енергії або виконання якоїсь роботи. Силовий газ: Силовий електромагніт.
3. техн. Який здійснюється при збільшеній швидкості подачі різального інструмента. Силове різання; Силове фрезерування.
4. спорт. Який пов’язується із застосуванням значної фізичної сили. Силові вправи з вагою відомі з давніх часів (Знання та праця, 2, 1967, 20); На думку більшості тренерів, найдефіцитніше амплуа баскетболу — амплуа центрового, найголовніший недолік центрових — небажання вести силову боротьбу (Радянська Україна, 24.VI 1967, 4).
5. фіз. Який пов’язується з виявом магнітних, електричних та інших сил. Напруженість поля в силовою характеристикою поля (Курс фізики, III, 1956, 16); Силове поле; Силові лінії.
▲ Силовий наголос див. наголос.