СИЛОГІ́ЗМ, у, чол., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження — висновок. Силогізм, або дедуктивний умовивід, — це такий умовивід, в якому з двох даних суджень виводиться третє судження, причому одне з двох даних суджень неодмінно загальне (Логіка, 1953, 92); Дашкович підвів голову, почувши такий надзвичайний рогатий силогізм, якого навіть не вигадала давня Греція (Нечуй-Левицький, I, 1956, 399).
СИЛОГІЗМ
Тлумачення слова