СИЛЬВЕ́Т, у, чол., заст. Силует (у 1, 2 знач.). Ген-ген на обрії сильвети диких коней, Намети і вози (Микола Зеров, Вибр., 1966, 99); Від надмірного напруження вона [туга] поволі втілювалася в тремтливий сильвет перед очима… (Яків Качура, II, 1958, 391).
СИЛЬВЕТ
Тлумачення слова