СИЛІКО́НИ, ів, мн. (одн. силікон, у, чол.). Синтетичні хімічні сполуки, в молекулах яких вуглець безпосередньо зв’язаний з кремнієм; вони надають гідрофобності тканинам, будівельним матеріалам і т. ін. До складу мастики входить силікон, а тому плівка, що покриває паркет, відштовхує воду (Знання та праця, 4, 1966, 11); Силікони можна застосовувати і для виробництва нових видів будівельних і силікатних матеріалів (Робітнича газета, 2.II 1964, 2).
СИЛІКОНИ
Тлумачення слова