СИЛАБОТОНІ́ЗМ, у, чол. Віршування, у якому побудова вірша визначається кількістю складів і розташуванням наголосів. Вірші інтермедії [до драми Якуба Гаватовича] силабічні, але з сильним струменем силаботонізму (Радянське літературознавство, 3, 1962, 75).
СИЛАБОТОНІЗМ
Тлумачення слова