СИ́ДЖЕННЯ, я, сер., діал. Сидіння. Через сидження не міг запопасти в лежання (Номис, 1864, №2 10846); Зразу хотів [Борис] хусточкою обтріпати сукню, але до неї від садження поприставало богато І багато] кусників сухої глини і піску (Іван Франко, III, 1950, 454); Лакеї позіскакували зі своїх сиджень і поставали в покірних поставах (Іван Франко, III, 1950, 148).
СИДЖЕННЯ
Тлумачення слова