СИДНЯ́, і, жін., розм.
1. Дія і стан за знач. сидіти 1—5. Якось завжди спізнювався з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась або починала зеленіти в снопах, бо, як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); Од сидні в хаті за малюванням вона трохи не забула ходить (Нечуй-Левицький, V, 1966, 208); Вони не уважають, що важко потомились, поблідли від сидні в душній хаті за марудною роботою (Леся Українка, III, 1952, 491).
2. Неробство, ледарство, байдикування.