СИДЕРА́ЦІЯ, ї, жін., с. г.
1. Заорювання в ґрунт зеленої маси бобових рослин для підвищення його родючості. Значним резервом у підвищенні врожайності поліських земель є сидерація і вапнування ґрунтів (Радянська Україна, 16.II 1971, 2); У передових колгоспах, крім використання гною і торфокомпостів, багато уваги приділяють сидерації і особливо використанню люпину на зелене добриво (Колгоспник України, 8, 1957, 43).
2. Зелена маса бобових рослин як добриво. Для забезпечення високих урожаїв на Поліссі треба широко застосовувати сидерацію та органічно-мінеральні добрива (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 342).