СИ́ЧИК, а, чол.
1. Зменш.-пестл. до сич. Собор послався тінню по землі, Під ним коти снують немов примари, І круглоокий сичик на шпилі Їм посилав безнадійні чари (Максим Рильський, I, 1960, 193).
2. заст. Дитячі ласощі — подрібнене і підсмажене конопляне сім’я.