СИБІ́РНИЙ, а, е, розм., заст. Лютий, злий, розбишакуватий. [Василина (сміється):] Що ти вдієш із таким сибірним парубком! (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 305);
// Уживається як лайливе слово. [Горпина:] В поліцію його сибірного! В тюрму! В Сибір його! Там йому місце! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 494).
СИБІРНИЙ
Тлумачення слова