СИБІРЯКА, и, чол. і жін., лайл. Лиходій, харцизяка, вража душа. — Я тобі цього не прощу. Я тобі виведу лінію, сибіряка проклятий! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 93); Мати було почнуть: — Уже, сибіряко, хата тобі чимсь тхне?! Уже на вулицю! (Остап Вишня, I, 1956, 11).
СИБІРЯКА
Тлумачення слова