СИБАРИТ

СИБАРИ́Т, а, чол. Бездільна, розпещена людина, що живе чужою працею. Ніхто не підозріває в тім сухім формалісті та реалісті духового сибарита, артиста, що плекає одну штуку для штуки — вмілість жити (Іван Франко, IV, 1950, 346); Огидний тип сільського попа — безжурного сибарита, легковажного, безугавного базіки змалював Мартович в особі отця Миколи Радовича (Жовтень, 2, 1956, 101).