СВИ́ТНИК, а, чол.
1. Той, хто шиє свити. Шорник свитнику не товариш (Номис, 1864, № 1028); Шевчики, кравчики, ковалі, свитники.. зібралися на ярмарок погулять (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 19).
2. Той, хто торгує свитами.
СВИТНИК
Тлумачення слова
СВИ́ТНИК, а, чол.
1. Той, хто шиє свити. Шорник свитнику не товариш (Номис, 1864, № 1028); Шевчики, кравчики, ковалі, свитники.. зібралися на ярмарок погулять (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 19).
2. Той, хто торгує свитами.