СВИСТУНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш.-пестл. до свистун 2. Привозили сюди [в Опішню] із сусідніх сіл різноманітний крам і, спродавшись, купували додому гостинці. На хазяйство — добротний глиняний посуд, а дітям — голосні свистунці (Знання та праця, 3, 1970, 15).
СВИСТУНЕЦЬ
Тлумачення слова