СВИСТО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до свисток. Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 58); У XIX — на початку XX ст. широко вироблялися дитячі глиняні іграшки — здебільшого свисточки у вигляді звірків, птахів та фігурок людей (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 88).
СВИСТОЧОК
Тлумачення слова