СВИСТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням свистати і звуки, утворювані цією дією. Попробував [Євгеній] навіть тихенько свистати якусь арію, але його уста тремтіли.. і зо свистання не вийшло нічого (Іван Франко, VII, 1951, 237); Знову різало повітря якесь гостре свистання.. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець [кібець], гостро й пронизувато свистячи (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 52).
СВИСТАННЯ
Тлумачення слова