СВОЛОЦЮ́ГА, и, чол. і жін., вульг. Те саме, що сволота 2. Перед жнивами утік Худик, підпаливши свою стодолу. Вибрав же час, сволоцюга, коли все сухе, аж рипить (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 129).
СВОЛОЦЮГА
Тлумачення слова
СВОЛОЦЮ́ГА, и, чол. і жін., вульг. Те саме, що сволота 2. Перед жнивами утік Худик, підпаливши свою стодолу. Вибрав же час, сволоцюга, коли все сухе, аж рипить (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 129).