СВОЄКО́ШТНИК, а, чол., заст., розм. Той, хто вчився у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти. — Зібралось нас вісім чоловіка [чоловік] своєкоштників на квартиру до одного столяра (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 151).
СВОЄКОШТНИК
Тлумачення слова