СВОЄКОРИ́СНИЙ, а, е, заст. Своєкорисливий. Переконавшися що Целіна зовсім далека від яких-будь своєкорисних замислів, старенька помалу привикла до оказуваних їй чемностей (Іван Франко, II, 1950, 301); Експропрійованим коштам він [Г. Котовський] вів точний обрахунок і надсилав у бессарабські газети повідомлення — скільки в кого з поміщиків взято і куди, на які потреби витрачено: щоб не скористалися з його імені й не чинили своєкорисного грабунку різні чорні злодюги (Юрій Смолич, V, 1959, 29).
СВОЄКОРИСНИЙ
Тлумачення слова