СВОЄЧАСНИЙ

СВОЄЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували.. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Леся Українка, V, 1956, 380); Для одержання високого врожаю цукрових буряків винятково велике значення має своєчасний і високоякісний обробіток посівів (Колгоспне село, 11.V 1955, 2);
//  Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний. З’їзд [XXII] вважає своєчасними, правильними і необхідними заходи Центрального Комітету і Радянського уряду по дальшому зміцненню обороноздатності нашої Батьківщини (Резолюція XXII з’їзду КПРС.., 1961, 10); [Середа:] Підкріпився. Тепер можна й полежати на студентському ліжку. (Лягає). [Журавель:] Думка своєчасна (Іван Микитенко, I, 1957, 485).