СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, чол. Той, хто вчиняє святотатство. І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому.. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов’ю, вважалась ..святотатцем (Радянське літературознавство, 3, 1958, 34).
СВЯТОТАТЕЦЬ
Тлумачення слова